НАПЛІТА́ТИ, ТА́Ю, ЄШ,
Напліта́ти, та́ю, єш, сов. в. наплести, лету, те́ш, гл.
1) Наплетать, наплесть.
2) Наплести язико́м. Выдумать, наболтать, насплетничать. Ти уже чого не наплетеш своїм безкостим язиком. Ном. № 12989.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 510.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАПЛА́ВАТИСЯ, ВАЮСЯ, ЄШСЯ, →← НАПЛІНДРУВА́ТИ, РУ́Ю, ЄШ,